Вітаю всіх зайшли!
Чим більш затребувана конструкція серед саморобників, тим більше різних її варіацій зустрічається в мережі – це стосується, зокрема, лабораторних блоків живлення. І не дивно, адже це мало не основний прилад на столі радіоаматора – з його допомогою можна живити зібрані своїми руками схеми будь-яким потрібним напругою, тестувати різні інші електронні пристрої, не боячись короткого замикання. Представлений в статті блок живлення має досить стандартний вузол регулятора напруги, побудований на мікросхемі lm350, посиленої потужним транзистором, але при цьому має досить цікавий вузол захисту, побудований на реле. Схема можна побачити нижче.
Найоптимальнішим вхідною напругою буде 24в з вторинної обмотки трансформатора. Для підвищення універсальності лабораторний блок живлення повинен бути досить потужним, щоб мати можливість живити потужні споживачі, тому трансформатор повинен бути розрахований на струм приблизно 3-5а. Змінна напруга випрямляється на діодному мосту br1 і згладжується за допомогою конденсатора на 6800 мкф. Конденсатор такої ємності буде мати пристойний обсяг, проте економити на ньому не варто, адже важливою властивістю лабораторного блоку живлення є максимальна “чистота” вихідної напруги, тобто відсутність пульсацій. Через реле напруга надходить на вхід регулятора на lm350 – ця мікросхема сама по собі здатна пропускати струм до 3а, а з додатковим транзистором tip147 загальний максимальний струм може досягати 4-5а, чого буде достатньо для будь-яких застосувань блоку живлення. В процесі роботи як транзистор, так і мікросхема будуть активно нагріватися, причому інтенсивність нагріву буде залежати як від протікає струму, так і різниці напруг між входом і виходом. З цієї причини такі блоки живлення не слід використовувати при великій різниці напруг і одночасно високим протікає струмом – для цього куди краще підійдуть імпульсні регулятори.
Для охолодження на схемі передбачений стабілізатор на 12в (мікросхема 7812), вихід якої позначений як роз’єм “fan” – до нього підключається кулер, наприклад, від комп’ютера, який буде охолоджувати радіатори транзистора і мікросхеми стабілізатора. Важливу роль відіграє і розмір самого радіатора-він не повинен бути занадто маленьким, можна використовувати один загальний, встановивши мікросхему і транзистор через ізолюючі прокладки, або два окремих. В даному випадку при підключенні кулера до роз’єму “fan” його обертанням буде безперервним, незалежно від температури радіатора. Щоб не охолоджувати і так холодний радіатор при просте блоку живлення або роботі з малими струмами, можна зібрати просту схему датчика температури з компаратором, який буде включати кулер тільки при перевищенні певної температури, це буде відмінним доповненням до схеми.
Вузол захисту від короткого замикання побудований на реле, в даному випадку підійде будь-яке реле з обмоткою на 12в і перемикаючими контактами, розрахованим на струм в 5-10а, підійдуть в тому числі і автомобільні реле. Управляє обмоткою реле тиристор tip106, а відкриття або закриття тиристора, в свою чергу, відбувається через падіння напруги на резисторі r2, який стоїть в розриві силового проводу до навантаження. Таким чином, чим більший струм буде протікати в ланцюзі, тим більше буде різниця потенціалів на висновках резистора, і коли вона складе приблизно 0,7 в, реле переключиться і знеструмить навантаження. За схемою видно, що в одному положенні реле напруга живлення йде на вхід регулятора, а в іншому – на ланцюзі зі світлодіодом і буззером, таким чином, при спрацьовуванні захисту загориться світлодіод і запищить буззер. Світлодіод може бути будь-який, а ось буззер обов’язково потрібно використовувати з вбудованим генератором. Він може бути розрахований на напругу 5в (без змін схеми), або на 12в, якщо стабілітрон d5 взяти на напругу в ті ж 12в. Для живлення обмотки реле на схемі передбачений ще один стабілізатор 7812, при цьому в ланцюзі його землі включені 3 діода, що підвищують вихідну напругу приблизно на 2в – це компенсує падіння напруги на переході тиристора. Значення струму, при якому буде спрацьовувати захист, визначається опором r2 – чим воно більше, тим при меншому струму буде відбуватися спрацьовування. Зазначений на схемі номінал в 0,15 ом відповідає максимальному струму приблизно 4а, зверніть увагу, що живить трансформатор повинен бути здатний видавати максимальний струм, на який розрахована захист. Скидання захисту відбувається короткочасним натисканням кнопки “reset”, її, разом з потенціометром регулятора напруги р1 слід вивести на передню панель майбутнього лабораторного блоку живлення.
Збирається схема блоку живлення на друкованій платі, малюнок доріжок якої представлений вище, можна взяти плату з картинки і відразу роздрукувати її на лазерному принтері для здійснення лут-методу. Якщо деякі наявні під рукою деталі не відповідають посадковим місцям на платі (особливо це стосується реле, вони можуть мати сильно різні корпуси і розташування контактів), то плату не складе труднощів перемалювати в програму sprint і підкоригувати все необхідне. Після виготовлення плати залишається тільки запаяти деталі, має вийти приблизно як на зображенні нижче:
На основі зібраної плати вже можна оформити в корпусі повноцінний лабораторний блок живлення, вивести на передню панель вольтметр, амперметр, потенціометр регулятора напруги, кнопку скидання захисту, індикацію, а також кілька клем для виходу напруги і кнопку включення. Живильний трансформатор можна розташувати всередині просторого корпусу. У підсумку може вийде відмінний лабораторний блок живлення, відповідний для радіоаматорських цілей нітрохи не гірше заводських аналогів. Вдалої збірки! ставте палець вгору і пишіть в коментарях свою думку з питаннями.
Джерело (source)
